Політичні репресії радянської доби в Україні:
Науково-допоміжний бібліографічний покажчик

Упорядники: Т. Приліпко, О. Марченко, 3. Мусіна;

Автор вступ. ст. Ю. І. Шаповал;
Держ. іст. б-ка України.
- К.: Арістей, 2008. - 684 с.,

УДК 94 (477) 05 (01)
ББК 63.3(4УКР)6-499я
ТЗ(4УКР)6-499я

В умовах становлення Української незалежної держави й формування нової системи цінностей та суспільної свідомості надзвичайно важливою науковою проблемою лишається дослідження проблем тоталітаризму. Нині в науковий обіг введено значну кількість документів, запропоновано різні точки зору на суть тоталітаризму як поняття, системи та політичної реальності.

Демократичні перетворення кардинально змінили ситуацію після розпаду СРСР в 90-х роках XX ст. Частково стали доступними засекречені архіви законодавчих та виконавчих структур, що відкрило раніше замовчувані трагічні факти історії України. Це відбулося завдяки численним публікаціям в періодиці, широкому оприлюдненню значного масиву документальних свідчень та наукових досліджень, здійснених істориками та архівістами, а також багатьом міжнародним науково-практичним конференціям, масовим суспільним заходам та державним науковим програмам.

Вказана проблема, крім суто наукового, має й морально-політичне значення, адже репресії обернулися скаліченими долями мільйонів кращих представників народу України. Упродовж другої половини 80-х - 90-х років і за роки незалежності нашої держави з відкриттям секретних архівів з'явилась можливість об'єктивно, неупереджено поглянути на причини, характер, розмах репресивних дій радянської влади в Україні, осягнути їхній негативний вплив на подальший розвиток українського суспільства.

Формування суспільної свідомості в нових умовах незалежності Української держави вимагає переосмислення історичного минулого на основі створення глибокої, повної, правдивої джерельної бази наукових досліджень з перебігу суспільно-політичних подій в Україні з 1917 по 1991 рік.

Останнім часом проведено значну роботу щодо підбору та cистематизації наявного історіографічного та історико-бібліогра-фічного фактичного матеріалу з проблем політичних репресій 1917-1991 років. Зокрема, Національна академія наук України, Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», Відділ з розробки архівів ВУЧК-ДПУ-НКВС-КДБ підготували бібліографічний покажчик «Політичні репресії в Україні (1917-1980-ті рр.)» (2007), Національна парламентська бібліотека України - науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Репресії в Україні (1917-1990 рр.)» (2007) та інші.

В 1992 р. ДІБУ підготувала бібліографічний покажчик «Репресії 20-30-40-х і початку 50-х років на Україні», що став помітним явищем серед довідкових видань країни. Назріла необхідність доповнити перше видання новітніми дослідженнями про глибинні витоки радянського тоталітаризму з його невід'ємною репресивно-каральною компонентою, ознайомити громадськість із згубними драматичними наслідками здійснення політики «державного тероризму» щодо власного народу, розкрити причини репресій, зміст, тобто ті фактори, що привели політичне керівництво до знищення мільйонів людей.

Мета даного проекту - виявити, облікувати та репрезентувати літературу про найбільш репресивні акції комуністичного режиму, історію політичних процесів, маловідомих або замовчуваних раніше сфабрикованих справ, їхній вплив на долі багатьох політичних керівників, діячів науки, культури тощо. Необхідно відновити пам'ять мільйонів загиблих громадян України, повернути родинам добре ім'я батьків, дідів та прадідів.

В другому випуску посібника зібрано офіційні документи, статистичні матеріали, книги, монографії, публікації з періодичних, продовжуваних і серіальних видань, довідкова література, бібліографічні посібники, опубліковані українською та російською мовами як на теренах України, так і за кордоном.

Схему класифікації представленого інформаційного матеріалу розроблено спеціалістами ДІБУ. Виявлені бібліографічні записи впорядковано згідно з проблемно-хронологічною історичною періодизацією. Рецензування проекту здійснено Інститутом історії України НАНУ та Інститутом політичних і етнонаціональ-них досліджень ім. І. Кураса НАНУ

Хронологічні рамки охоплюють події 1917-1991 років. До покажчика включено літературу видану з серпня 1991 р. по 2006 рік. Для збору тематичного матеріалу упорядниками було переглянуто такі бібліографічні джерела: «Літопис книг», «Літопис журнальних статей», «Літопис газетних статей», посібник «Історія України» та фонди ДІБУ.

Вказаний покажчик складається з передмови, вступної статті, семи тематичних розділів, довідково-пошукового апарату та змісту.

В першому розділі вміщено матеріали про ідеологічні засади сталінізму і сучасні політологічні та історичні дослідження.

Другий розділ акумулює документи про засновників радянського режиму, соціально-політичні та соціопсихологічні витоки сталінізму, ідеологічні міфи й орієнтири радянського тоталітаризму, партійну та державну номенклатуру, каральні та юридичні органи.

В третьому розділі подано літературу про масовий терор, переслідування, репресії 1917 - 1930-х років населення України, політичні процеси 30-х років, репресії 40-х - поч. 50-х років, стан культури та наслідки політики сталінізму, в т.ч. демографічні втрати.

Четвертий розділ містить літературу, яка висвітлює суспільно-політичні процеси другої половини 50-х - 90 х років: хрущовську «відлигу», національно-визвольних рух, опозиційний рух 60-х - 80-х років, правозахисний рух другої половини 80-х - 90-х років, ГУЛАГ, становище репатріантів і остарбайтерів, нищення культурного надбання.

П'ятий розділ присвячено процесам реабілітації та увічнення пам'яті жертв репресій.

В шостому розділі представлено довідкові видання, в т. ч. й електронний ресурс з даної теми.

Сьомий розділ репрезентує бібліографічні матеріали про політичні репресії радянської доби в Україні.

В межах розділів, підрозділів розташування літератури традиційне: джерела, огляди джерел та історіографічні дослідження, загальна література, а у разі необхідності виділено рубрики «Персоналії». В розділах документи подано за алфавітом авторів або назв творів, а в рубриках «Персоналії» - за алфавітом прізвищ осіб, про яких йдеться у дослідженнях. За географічними назвами розміщено матеріал про події в регіонах, містах і селах.

Алгоритм пошуку необхідного матеріалу забезпечує користувачам довідково-пошуковий апарат довідника - покажчики: іменний, назв і географічний, за допомогою яких можна одержати інформацію за багатьма параметрами. Так, іменний покажчик подає відомості про авторів та інших осіб, вказаних у бібліографічному описі, а також згаданих у дослідженнях особистостей (персоналії). Номери, що стосуються прізвищ осіб, відображених за ознакою персонали, наведено в іменному покажчику в круглих дужках. Покажчик назв відображає бібліографічні записи видань, публікацій, що складено під назвою та загальною назвою. Географічний покажчик містить відомості про села, міста, регіони України та інших держав.

Позиції пронумеровано, бібліографічний опис доповнюють довідкові, уточнюючі анотації.

Практичне значення проекту - створення бібліографічної бази даних для подальшого вивчення політичної історії УРСР реєстру злочинів комуністичного тоталітаризму в Україні та доповнення електронного масиву книжкової спадщини «Пам'ять України». Зібраний матеріал може бути використаний під час здійснення різноманітних наукових історичних досліджень (в т. ч. розробки та підготовки учбових програм, підручників, енциклопедичних видань тощо), а також при проведенні просвітницької роботи. Бібліографічний посібник стане у нагоді науковцям, дослідникам, краєзнавцям, викладачам, аспірантам, студентам, учням і працівникам інформаційної сфери.

Надзвичайно популярна в роки горбачовської «перебудови», вона згодом почала відходити на другий план у публічних дискусіях. Понад те, спочатку у сусідній Росії, а згодом і в Україні почав спостерігатися процес своєрідної політико-ідеологічної «ностальґії» за радянським часом. У росіян, на жаль, це нині набуло значного розмаху, і деякі дослідники (і, ясна річ, політики) дедалі голосніше заявляють, що не все було так погано, а позитив СРСР вбачають насамперед в тому, що це була наддержава, з якою рахувались у світі.

Один дослідник порівнював історію з вулканом. Здається він спить і ніби присипляє пильність людей, які живуть навколо нього. Проте інколи він оживає, руйнуючи все живе раніше, ніж люди усвідомлять, що власне сталося. Звісно, це порівняння відносне, оскільки «вулкан» людської історії знаходиться всередині самих людей, вони породжують вибухи і потоки лави історії.

І ось нині, говорячи про трагічні моменти нашої історії (такі, як терор, Голодомор, цензуру, порушення прав людини, переслідування інакодумання, масові депортації та інше), чи не пробуджуємо ми вулкан історії? Гадаю, що ні. Адже історія обов'язково передбачає самокритику. Вона, у свою чергу, диктується страхом, співчуттям, соромом у зв'язку з тим, що було зроблене нашими попередниками, далекими і близькими предками. Лише самокритика (а не безпам'ятство, не пихата забронзовілість і переконаність у власній правоті), лише реалістичний підхід до минулого здатні забезпечити гідні умови існування людей, визначити перспективу на майбутнє, створити той консенсус у суспільстві щодо подій минулого, який допоможе впевненіше рухатися далі.
Переконаний, що саме цьому допомагає видання, котре ви тримаєте в руках.