Про ювілейну конференцію в Історичній бібліотеці України24-25 вересня 2009 р. у Державній історичній бібліотеці України (згідно з Указом Президента України №780/2009 від 30 жовтня 2009 р. нова назва - Національна історична бібліотека України) відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Державна історична бібліотека України: історія, сучасність, майбутнє”, приурочена до 70-річчя заснування цієї відомої книгозбірні.
Для участі в конференції зареєструвалося понад 120 фахівців культурно-освітньої сфери - наукових працівників та практиків бібліотечної справи.  Відкрила конференцію в.о. директора Державної історичної бібліотеки України А.В. Скорохватова, яка коротко висвітлила основні тенденції розвитку книгозбірні напередодні 70-річного ювілею, наголосила, що в останні роки спостерігається збільшення кількості цитувань про ДІБУ у науковій літературі, що свідчить про важливість результатів діяльності колективу Бібліотеки і є вагомим аргументом для формування її позитивного іміджу. А.В. Скорохватова зачитала вітальні слова, що надійшли організаторам, учасникам і гостям конференції від Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, Заступника Голови Верховної Ради України Миколи Томенка, Міністра культури і туризму України Василя Вовкуна. У привітанні Голови Верховної Ради України В. Литвина, зокрема, зазначено: „Різноманітні та багатогранні функції Бібліотеки перетворили її на солідну наукову установу, яка практично сприяє розвитку історичної науки й численних суміжних дисциплін, веде активну роботу з вдосконалення їх викладання в навчальних закладах, популяризації культурно-історичної спадщини, задоволення все зростаючих потреб користувачів. Без жодного перебільшення – сьогодні це особлива книгозбірня, духовна скарбниця України, в якій органічно поєдналися наука і культура, старовина і сучасність”.У вітальному листі Заступника Голови Верховної Ради України М. Томенка виголошено: „В умовах стрімкого переходу людства до інформаційного суспільства бібліотечна справа переживає сьогодні кардинальні зміни. Бібліотечні працівники разом з науковцями в усьому світі намагаються осмислити та узагальнити нові тенденції розвитку, що обумовлені змінами навколишнього світу”.  Міністр культури і туризму України В. Вовкун, вітаючи учасників конференції, підкреслив, що за період свого становлення і розвитку Бібліотека стала провідною книгозбірнею стародруків, рідкісних книг та історичної літератури, є головним краєзнавчим організаційно-методичним, дослідним та консультативним центром з питань вивчення та збереження історичної пам’яті українського народу.А.В. Скорохватова представила гостей з Росії, які прибули на конференцію - Вібе І. М. – наукового співробітника Російської Національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург), кандидата іст. наук, Раздорського О. І., зав. групою історичної бібліографії Російської Національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург), кандидата іст. наук; Шапошнікова К.О, зав. відділу Державної публічної історичної бібліотеки Росії (м. Москва); Шилова Д. М., ст. наук. співробітника Російської Національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург), кандидата історичних наук. Пленарне засідання конференції відкрила Новальська Т. В., декан факультету культурології, зав. кафедри книгознавства і бібліотекознавства Київського Національного університету культури і мистецтв, доктор іст. наук, професор – науковий керівник конференції.
 Дубровіна Л. А., директор Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, доктор іст. наук, професор, член.-кор. НАН України у своєму виступі висвітлила історіографічні питання розвитку вітчизняної бібліотечної справи та бібліотекознавства, представила ряд результатів сучасної науково-дослідної діяльності провідних книгозбірень країни та архівних установ.
 Новальська Т.В., доктор іст. наук, професор у свої доповіді висвітлила стан, проблеми і перспективи кадрів бібліотек, окреслила стратегічні завдання: перш за все, об?єднати зусилля викладачів професійних учбових закладів культури та співробітників бібліотек по підняттю престижу популяризації бібліотечної професії. В час електронних комунікацій перед цією фаховою групою постають особливі завдання і водночас шанс на досягнення вищого соціального статусу; підвищити оплату праці співробітників бібліотек адекватно їх внеску в розвиток освітнього, інтелектуального, культурного потенціалу країни, що безумовно вплине на зростання соціального престижу бібліотечної професії і якості бібліотечних послуг; допоможе удосконалити модель вищої і освіти.
 Історію створення Державної історичної бібліотеки у Москві у 1938 році розкрив у своєму повідомленні Шапошников К.О. – зав. довідково-бібліографічного відділу Державної публічної історичної бібліотеки Росії. На основі архівних документів автор відтворив історичні події, які передували створенню єдиної на той час книгозбірні історичного напряму, підкреслив необхідність тісних партнерських зв’язків її колективу з українськими колегами, дав позитивну оцінку бібліографічним виданням Державної історичної бібліотеки України. Р.М. Щербан, заст. директора Рівненської обласної бібліотеки у своїй доповіді „Регіональний портал «Рівненщина» - джерело краєзнавчої інформації” виклала досвід своєї бібліотеки з координації і кооперації роботи публічних бібліотек регіону в напрямку створення інформаційного порталу „Рівненщина”, наголосила, що інтерес до краєзнавчих інформаційних ресурсів, представлених в мережі Інтернет, мають і користувачі інших країн: Росії, Польщі, Ізраїлю, США, Німеччини, Австралії, Британії.
У роботі секції 2 „Краєзнавча робота як сфера науково-практичної діяльності бібліотек, архівних та музейних установ” (наук. керівник - доцент кафедри бібліотекознавства і бібліографії Рівненського гуманітарного університету, канд. пед. наук І.В. Мілясевич) взяли участь 30 осіб (заявлено 18 доповідей, виголошено 13). Заступник директора Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка в Г.В. Горбань виклала досвід організації документно-інформаційної підтримки краєзнавчих досліджень історії Прикарпаття. Для забезпечення інформаційної підтримки цих історичних розвідок ОУНБ ім. І. Франка використовує не тільки власні ресурси, а й встановлює міцні контакти з обласним архівом, обласним краєзнавчим музеєм і літературним музеєм Прикарпаття, обласним художнім музеєм, музеєм освіти Прикарпаття, музеєм визвольних змагань Прикарпатського краю, історико-меморіальним музеєм Олекси Довбуша, заповідником „Давній Галич”, обласним відділом пошуково-видавничої агенції „Книга пам’яті України”, редакційним відділом „Реабілітовані історією”, науково-редакційним відділом при управлінні культури облдержадміністрації, обласним об’єднанням Всеукраїнського товариства „Просвіта” та іншими інституціями; особливо плідною є з обласною організацією Національної спілки краєзнавців.Аспірант Рівненського гуманітарного університету С.А. Гуч оприлюднила результати вивчення інформаційних потреб вчених-краєзнавців Волині і Поділля, здійсненого на основі аналізу документального потоку. Під час дослідження вирішувалися завдання: 1. Вивчення структури ДП, який віддзеркалює дослідження особливостей територій, поділених згідно з сучасним адміністративно-територіальним поділом України та територій, межі яких співпадають з такими історичними регіонами як Волинь і Поділля; 2. Розкриття тематичного аспекту розвитку цього ДП; 3. Виявлення динаміки розвитку публікацій в цілому і в тематичному аспекті. Аналіз ДП виконаний на основі вивчення масиву статей, опублікованих у збірниках наукових праць, що регулярно видаються на території названих історичних регіонів. У доповіді зав. відділу Національної бібліотеки України для дітей Н.Й. Дзюби представлено огляд Інтернет-ресурсів бібліотек України для дітей (Донецької, Чернігівської, Черкаської обласних, Севастопольської та Краматорської центральних міських). Відмічено комплексний підхід до наповнення сайтів, які включають історичне географічне, екологічне, етнографічне, літературно-художнє краєзнавство, а також дитячу творчість і „методичний портфель” бібліотекаря-краєзнавця, що задовольняє різні професійні, вікові та освітні потреби як дітей, так і організаторів дитячого читання.Заступник директора Центру інформаційних технологій Міжвузівського центру „Крим” С.В. Дудченко спільно з бібліотекарем Кримського відділення Інституту археології НАНУ Ю.В. Макаровоюпрезентували бібліографічний покажчик до журналу „Культура народов Причерноморья”, розповіли про програмне забезпечення, в якому він виконується. Заступник директора Волинської ОУНБ ім. Олени Пчілки Е.С. Ксендзук розповіла про досвід своєї бібліотеки у співпраці з регіональними установами та організаціями у здійсненні історико-краєзнавчих досліджень. Саме у бібліотеці в 1986 році був організований клуб „Краєзнавець”, який об’єднав понад 50 краєзнавців з усієї Волині і дав поштовх створенню у 1989 році Волинського обласного товариства краєзнавців. Бібліотека спільно з Товариством організувала науково-практичні конференції „Олена Пчілка і Волинь” „Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка і родина Косачів в історії інтелектуальної еліти України та Волині”, а також регулярно бере участь у історико-краєзнавчих конференціях під загальною назвою «Минуле і сучасне Волині та Полісся» (всього їх відбулося понад 30).У доповіді зав. сектора Державної історичної бібліотеки України О.В. Михайлової „До питання про сучасну регламентацію краєзнавчої бібліотечної діяльності” йшлося про необхідність розробки нового варіанту „Положення про краєзнавчу роботу бібліотек” на заміну діючого Положення від 1996 року. Розглянуто передумови, які визначили необхідність розробки нового регламентуючого документа, проблемні організаційні питання, а саме потребу чіткого розмежування функцій головних методичних центрів з бібліотечного краєзнавства – Національної парламентської бібліотеки України і Державної історичної бібліотеки України, а також Харківської і Одеської наукових бібліотек з відповідними обласними науковими бібліотеками, розширення переліку функцій головних регіональних бібліотек у відповідності з реальними становищем, більш докладне розкриття функцій централізованих бібліотечних систем (або бібліотек які виконують їх роль) та ін. І.В. Мілясевич ознайомила присутніх зі своєю думкою з приводу назви основних краєзнавчих каталогів ОУНБ – зведеного краєзнавчого каталогу (ЗвКК) та зведеного каталогу місцевих видань (ЗвКМВ), які почали створюватись в ОУНБ України ще в кінці 50-х – на початку 60-х років ХХ століття і відображають всю інформацію про літературу, присвячену краю та видану на його території.Аспірант Рівненського державного гуманітарного університету Остапчук Ю.А. розкрила сучасний стан і перспективи розвитку краєзнавчих каталогів та картотек декількох бібліотек вищих навчальних закладів (Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, Наукова бібліотека Рівненського державного гуманітарного університету, Наукова бібліотека Національного університету водного господарства і природокористування, бібліотека Волинського національного університету імені Лесі Українки та бібліотека Острозької академії). Генеральний директор Національної наукової медичної бібліотеки України Павленко Р.І. і зав. відділу організації науково-дослідної роботи Булах С.М. ознайомили присутніх з масштабною діяльністю медичних бібліотек країни з накопичення, наукового опрацювання, збереження та популяризації всього інформаційного потенціалу галузі в історичному аспекті у межах розрахованої на тривалу перспективу програми “Медична україніка як складова частина документальної пам’яті України”.Заступник директора Державної наукової архітектурно-будівельної ім. В.Г. Заболотного Пацеля О.П. поділилася аналогічним досвідом роботи своєї бібліотеки, що включає діяльність бібліотечного клубу «Національні святині», мета якого дослідження та популяризація діяльності відомих та маловідомих особистостей, котрі здійснили вагомий внесок для збереження архітектурно-будівельної спадщини України, а також проект «Історія малих міст України», основним завданням якого є привернути увагу громадськості до вивчення історії малих міст, їх культури, архітектурних пам’яток, розвитку регіонального краєзнавства, збереження культурного надбання держави. Аспірант Рівненського державного університету Промська О.Л. зупинилася на розвитку в України метабібліографії краєзнавчої тематики, підкресливши, що провідним осередком по створенню цього виду бібліографічної продукції є Державна історична бібліотека України.Президент Асоціації „ІРБІС України” Рудзський Л.З. ознайомив присутніх з можливостями системи ІРБІС по створенню в автоматизованому режимі БД „Календар знаменних і пам’ятних дат”. У повідомленні заступника директора з наукової роботи та інформатизації Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва Слотюк Г.М. розкрито історичну, літературно-мистецьку та етнографічну складову краєзнавчої діяльності Бібліотеки у межах прийнятої на Вінниччині 2002 року обласної і районної „Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року”.За підсумками роботи секції прийнято ряд рекомендацій, які стосуються розвитку краєзнавчої діяльності бібліотек України. У засіданні 3-ої секції „Наукові дослідження з історії бібліотек, життя і діяльності видатних постатей вітчизняної культури” (наук. кер. Л.І. Дубровіна, директор Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, доктор іст. наук, професор, член-кор. НАН України) взяли участь 24 чол., виступило – 17.Зав. відділу історичного краєзнавства ДІБ України В.П. Кисельова висвітлила історію, сучасні тенденції та перспективи розвитку наукових досліджень з питань краєзнавства в ДІБ України. Старший науковий співробітник Російської Національної бібліотеки, канд. іст. наук Д.М. Шилов, поділився досвідом у складанні біобібліографічних довідників про державних діячів Російської імперії, а його колега – І.М. Вібе розповіла про наукові розвідки щодо праць єпархіальних історико-статистичних комітетів і розшуки його окремих примірників в найбільших бібліотеках м. Києва. О.І. Раздорський висловив пропозицію налагодити книгообмін між Україною та Росією і запропонував вирішити це питання на державному рівні.Фахівці Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного – Г.А. Войцехівська, директор та І.В.Войцехівська, бібліограф 1 категорії, висвітлили результати соціологічних досліджень щодо питання проектування, спорудження та реконструкції бібліотечних будівель, презентували бібліографічний покажчик „Будівлі бібліотек: проектування, будівництво, реконструкція” (К., 2008). Про результати своїх наукових розвідок з історії різних бібліотек м. Києва виголосили: З.Б. Афанасьєва, зав. сектора НБУВ, В.Є. Завалій, провідний спеціаліст ЦДКА України ім. Г.С. Пшеничного, О.Б. Петренко, зав. відділу науково-дослідної роботи Національної бібліотеки України для дітей, О.І. Марченко, зав. сектора ретроспективної бібліографії ДІБ України та інші фахівці, заявлені у Програмі конференції. Зокрема, Т.А. Приліпко представила історичні бібліографічні ресурси науково-бібліографічного відділу Державної історичної бібліотеки України, а саме: поточний бібліографічний покажчик „Історія України” за 2007 рік (К., 2009), науково-допоміжний бібліографічний покажчик „Політичні репресії радянської доби в Україні” (К., 2008), науково-допоміжний бібліографічний покажчик „Матеріали до бібліографії Києво-Печерської лаври” (К., 2006).Учасники внесли кілька важливих положень до підсумкових рекомендацій конференції. На засіданні 4-ої секції „Менеджмент якості бібліотечної роботи. Підготовка бібліотечних кадрів” (наук. керівник Новальська Т.В., доктор іст. наук, професор, декан факультету культурології, зав. кафедри книгознавства і бібліотекознавства КНУКіМ) – учасники заслухали доповіді: М.В. Геращенка, канд. пед. наук, професора кафедри книгознавства і бібліотекознавства КНУКіМ, – про значення курсу „Бібліографознавство” для удосконалення підготовки бібліотечних працівників; Н.А. Бачинської канд. пед. наук, доцента кафедри книгознавства і бібліотекознавства КНУКіМ – про навчальну дисципліну „Бібліотечний менеджмент і маркетинг” в структурі підготовки менеджерів бібліотек; Г.П Грет, кандидата економічних наук, доцент, професор кафедри книгознавства і бібліотекознавства КНУКіМ - про особливості викладання курсу «Організація видавничої справи» у підготовці бібліотечних фахівців; О.О. Крицького, доцента кафедри книгознавства і бібліотекознавства КНУКіМ – про підготовку бібліографів-краєзнавців в Київському національному університеті культури і мистецтв і т. ін.Учасники секції констатували, що заклади освіти разом з бібліотеками співпрацюють над удосконаленням підготовки висококваліфікованих спеціалістів, проте, на сьогодні ще є проблеми з підготовкою професійних кадрів на рівні вищих навчальних закладів: значно звузився професійний фах з підготовки спеціалістів саме для бібліотечно-інформаційної сфери (бібліотекарів, бібліографо- і книгознавців), що призводить до негативних наслідків у розвитку бібліотечної професії. Учасниками секції 5 „Формування культурної ідентичності сучасної людини та місце друкованого слова у культурному просторі України” (наук. керівник О.А. Гриценко) за результатами обговорення відповідних доповідей і повідомлень вироблені пропозиції до підсумкового документу Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична бібліотека України: історія, сучасність, майбутнє”. Зазначено, зокрема, що у культурно-мистецькій періодиці України (з питань кіно, музики, образотворчого мистецтва тощо) нині домінує популярний, комерційний напрямок. Серйозна літературно-мистецька критика та рецензування майже зникли.На заключному пленарному засіданні керівниками секцій внесені такі пропозиції до рекомендацій цього наукового форуму. 1. У напрямку збереження книжкових пам’яток в бібліотеках України:- створити єдиний координаційний центр - структуру, яка здатна звести інформацію від усіх фондоутримувачів книжкових пам’яток і наділена для цього відповідними повноваженнями; - встановити постійний контроль за дотриманням нормативних умов зберігання книжкових пам’яток; - посилити кооперацію в роботі з уніфікації описів давніх книг, до яких складно застосувати сучасні стандарти.
2. У напрямку розвитку краєзнавчої діяльності бібліотек України: - закріпити за Державною історичною бібліотекою України функції головного координаційного і методичного центру з питань краєзнавчої діяльності бібліотек, збільшити кількість штатних одиниць відділу історичного краєзнавства; - створити координаційну раду з питань краєзнавчої діяльності бібліотек, яка має збиратися не раніше 1 разу на рік;- започаткувати роботу на координаційних засадах між Державною історичною бібліотекою України і обласними бібліотеками по створенню Зведеного електронного каталогу „Історичне краєзнавство”; - поширити досвід Хмельницької ОУНБ ім.. М. Островського по розробці і впровадженню „Положення про бібліотеку-музей”.3. У напрямку проведення наукових досліджень з історії бібліотек: - історичне бібліотекознавства має бути виділене у самостійний науковий напрям; - необхідно виробити спеціальні угоди щодо Міжнародного бібліотечного книгообміну науковими виданнями;- слід привернути увагу органів державної влади до проблем бібліотечних будівель, дотримання нормативів розміщення книжкових фондів. 4. У напрямку підвищення якості бібліотечної роботи та підготовки бібліотечних кадрів:- розширити набір студентів на державну форму навчання відповідно до спеціалізації та потреб бібліотек. - з метою сприяння виробленню єдиної кадрової політики відновити направлення молодих спеціалістів після закінчення вузів для роботи в закладах бібліотечно-інформаційної сфери. - активізувати дієвість системи підготовки та перепідготовки бібліотечних фахівців на базі триєдиного комплексу „Навчальний заклад – книгозбірні держави – курси підвищення кваліфікації”.- розробити професійні програми для різних категорій слухачів у системі підвищення кваліфікації, запровадити нові організаційні форми їх навчання; укріплювати методичне і технічне забезпечення навчального процесу; розширити базу практики. - вирішити питання про підвищення оплати праці співробітників бібліотек у відповідності до їх освітнього рівня та внеску в культурний розвиток країни.
5. У напрямку формування культурної ідентичності сучасної людини та підвищення впливу друкованого слова у культурному житті України: для вирішення проблеми відсутності сучасних якісних українських підручників для багатьох культурно-мистецьких дисциплін Міністерству культури і туризму спільно з Міністерством освіти і науки доцільно провести Всеукраїнський конкурс рукописів підручників з основних мистецьких дисциплін із наступним виданням рукописів-переможців. Вересень 2009 р.При використанні матеріалів, посилання на наш сайт обов'язкове. При цитуванні в Інтернеті - активне гіперпосилання. Для цього без змін скопіюйте цей код: |
Перше слово надане Безклубенку С. Д. – проректору з наукової роботи Київського Національного університету культури і мистецтв, доктору філос. наук, професору. Він у своїй доповіді розкрив понятійні аспекти сучасного культурно-історичного процесу, походження окремих термінів та їх інтерпретації.
Ковальчук Г.І., доктор історичних наук, професор, зав. відділом стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського виклала основні завдання щодо роботи з книжковими пам’ятками в бібліотеках України. Вчена наголосила, що потрібна кооперація роботі: і в напрямі уніфікації описів давніх книг (до них дуже важко застосувати сучасні стандарти), і в плані методики роботи з фондами, у виборі тих чи інших масивів книг для першочергового поцифрування.
Раздорський О.І., зав. групою історичної бібліографії Російської Національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург), кандидат історичних наук свою доповідь присвятив довідковим та статистичним виданням генерал-губернаторств, губерній, градоначальств та єпархій Російської імперії, виявленим у фондах Державної історичної бібліотеки України. Це 118 пам’ятних книжок 39 губерній и областей – одне з найкращих зібрань таких видань. Наприклад, «Адрес-календарь и справочная книжка Полтавской губернии на 1901 год» виявлений лише у цій бібліотеці, хоча обстежено було загалом 537 бібліотек, архівів та музеїв Росії та сусідніх з нею країн. В бібліотеці зберігається ряд рідкісних і навіть унікальних видань, які з точки зору історичної бібліографії та джерелознавства є надзвичайно цінними.
Ядрова Г.В., в. о. зав бібліотекою Кримського філіалу Інституту археології НАН України (м. Сімферополь), використовуючи наочні засоби, розповіла про інформаційно-наукове забезпечення розвитку бібліотечної галузі Криму в перше десятиріччя ХХІ століття. З 2003 року функцію такого забезпечення успішно виконують бібліотечні випуски наукового журналу «Культура народов Причерноморья», що ініційовані фахівцями Центру інформаційних технологій Міжвузівського осередку «Крим».